Архітектура Середньовіччя
Сен-Жермен-л'Осерруа
Сен-Жермен-л'Осерруа — церква в центрі Парижа, розташована на Луврській площі зі східного боку від Лувру.
Церква отримала назву на честь католицького святого Германа Осерського, одного з найбільш шанованих у Франції святих. Будувалася і перебудовувалася з XII століття. У часи, коли Лувр був королівським палацом, слугувала парафіяльною церквою для династії Валуа. Дзвіниця церкви є єдиним об'єктом, що зберігся з 12 століття.
Церква розташована неподалік від відомої колонади палацу Лувр і помітно контрастує з нею своїми вертикалями. Неподалік розташовані станції паризького метро «Новий міст».
В роки французької революції 1789—1793 рр. декор і начиння церкви були поруйновані, парафія розігнана, а споруду почали використовувати як склад, частину віддали під поліцейський заклад, а частку використовували як завод по виготовленню селітри.
Сен-Жермен-л'Осерруа — церква в центрі Парижа, розташована на Луврській площі зі східного боку від Лувру.
Церква отримала назву на честь католицького святого Германа Осерського, одного з найбільш шанованих у Франції святих. Будувалася і перебудовувалася з XII століття. У часи, коли Лувр був королівським палацом, слугувала парафіяльною церквою для династії Валуа. Дзвіниця церкви є єдиним об'єктом, що зберігся з 12 століття.
На цьому місті існувала невелика церква доби раннього середньовіччя, котру зруйнували у 885—886 рр. під час облоги Парижа вікінгами. Залишки церкви були упорядковані в 11 столітті. До романського стилю належать підмурки і нижні яруси кам'яної дзвіниці, збереженої донині. Верхівка дзвіниці вибудувана у 1754 році. Були упорядковані також західний фасад церкви у більш спокійних формах та хор і каплиця Богородиці.
Церква Сен-Жермен-л'Осерруа мимоволі пов'язана з низкою політичних і історичних подій. Церковний набат, що дав сигнал для початку масових убивств протестантів католиками Франції у Варфоломіївську ніч 23 серпня 1572 року, був підтриманий і дзвонарями церкви Сен-Жермен. Дзвін з назвою Марі, створений ще 1527 року, збережений донині.

Католицька церква Франції отримала споруду наново лише 1802 року, коли трагічні події революції вщухли і розпочався період наполеонівських військових авантюр та політичного загравання з церквою нової військової еліти.
14 лютого 1831 року в церкві відбулась панахида з приводу одинадцятої роковини убивства герцога Беррі. Республіканські налаштовані парижани сприйняли урочистості і панахиду політичною провокацією і штурмували споруду. Антимонархічне повстання 1831 року закінчилося погромом споруди, церква була поруйнована і не функціонувала декілька років. Почалися дискусії щодо долі руїн. Серед запропонованих рішень були як її повна руйнація для створення нової площі, так і повне відновлення історичної споруди. Чергове відновлення монархії у Франції (Липнева монархія) сприяло прийняттю монархічним урядом плану по відновленню історичної церкви. План її відновлення за кошт монархії реалізували Жан-Батіст-Антуан Лассу та архітектор-реставратор середньовічних споруд Ежен Віолле-ле-Дюк. Споруду церкви в історичній стилістиці відновили до 1840 року.
Коментарі
Дописати коментар